Пам'ятник радянській фантастиці (Безслідний Лукас)

Довелось прочитати "Безслідний Лукас" Павла Загребельного і я невимовно розчарована.

Я навіть не можу повірити, що цей той самий Загребельний, що написав Диво і Роксолану.
Не змогла прочитати все. Пропускала абзацами, лише вихоплюючи основний сюжет, бо треба було просто дізнатися чим усе закінчилося.

Що ж це за твір? Можна уявити собі, що міг написати радянський письменник про життя в Америці, головний герой якого американець.
Так, автор намагається відобразити його цілком несхожим на оточення. Показати такого собі революціонера-соціаліста, який нехтує матеріальним, відмовляється працювати на міністерство оборони США (звичайно тому що це машина смерті для всього світу).
Зневажає людей, що можуть собі дозволити жити в розкішних готелях.

Навіть про захоплення матері коханої, що стилізувала своє помешкання під східні мотиви, говорять як про якесь божевілля.

І звичайно за кожним описом чогось цінного йде зауваження про те, скільки днів можна кормити дітей в Африці на гроші, що можна виручити від продажу.

Ось і все, що можна розгледіти у цьому творі. Автору хочеться описувати красиві речі, але ж ними не можна захоплюватися, бо наш радянський громадянин потребує миру у світі, а не предметів розкоші.

Так і народився пустий твір, а мені довелось його дочитати...