Минулі вибори продемонстрували,
що нам дуже не вистачає політичної культури взаємодії партій з громадянами в
регіонах. Не вистачає партійних активістів, які поділяють ідеологію партії і
хочуть втілювати її на місцях. Не вистачає впізнаваності політичних брендів,
особливо нових партій, які для всіх майже нічим не відрізняються одна від одної. І
тому не вистачає ідеологізації партій та вчинків, подій, проектів партійних, з
якими їх можна було б співставити.
Одним з таких
проектів може стати втілення проекту по реалізації прямої демократії у
територіальних громадах. Дуже часто можна побачити в проектах місцевих та
районних рад пропозиції щодо купівлі квартири керівництву, або прокурору тощо.
Можна побачити проекти благодійної допомоги певним мешканцям міста, виділення
земельних ділянок. Усі ці рішення майже завжди можуть бути пов’язані не лише з
нагальною необхідністю, але й з корупційними схемами.
На громадських
слуханнях неодноразово можна почути заперечення проти забудов, проти виділення
землі інвесторам нібито від усієї громади, хоча має бути певний проект розвитку
міста, так само й місто потребує робочі місця і податки. Необхідність сприяння
інвесторам можна пояснити громаді і зробити опитування, щоб результат
громадської думки був наочним.
Певні принципи
функціонування системи прямої демократії:
- Персоніфікація. Доцільним буде адміністрування керівництвом територіальної громади, коли кожен член громади може прийти до адміністрації і отримати для себе логін/пароль до індивідуального електронного кабінету. З паспортом і відповідною реєстрацією.
- Кожна людина може зайти і побачити усіх поіменно, хто проголосував, хто виділив кошти і т.ін. Тому що система повинна бути відкритою і захищеною від маніпуляцій влади.
Є три напрямки
для більш активної участі громади в прийнятті рішень.
- Голосування за/проти важливих рішень для громади. (Це крупні інвестиційні проекти, це дозволи й виділення землі, це можливе вирішення через аукціони)
- Розподіл бюджету розвитку. Створення списку усіх можливих напрямків використання коштів та відповідного кошторису на всі напрямки. Розподілом певних балів (адже одна людина може захотіти виділити усі кошти на один проект, або вважає декілька доцільними і першочерговими) визначаються ті, що набрали найбільше схвалень громади. Відповідно кошти в першу чергу йдуть на ті проекти, які громада вважає важливішими. Не обов’язково, але відповідно можна оцінити роботу керівництва територіальної громади.
- Краудфандінг/волонтерство. Цілком можливо, що є проекти, на які не буде виділено громадські кошти, але в яких можуть бути зацікавлені члени громади і згодні збирати на ці проекти власні кошти. Так само у відкритому режимі можна буде побачити як громада збирає ці кошти. Це може бути допомога на лікування, малозабезпеченим, учасникам АТО з визначеною сумою та наочним процесом збору коштів, які ще необхідно зібрати.
Чому це має бути
політичним партійним проектом або об’єднань декількох громадських організацій?
- - Необхідність ділитися владою. Такий проект вимагає від керівництва громади ділитися владою. І визначення тих політичних сил, які йдуть не керувати, а служити громаді одразу стає певною репутацією.
- - Ресурс інформаційний і людський. Тому що ймовірно доведеться вимагати впровадження такої системи від керівництва територіальної громади, збирати підписи, переконувати людей, поширювати інформацію тощо.
- - Фінансовий ресурс. Можливо й через краудфандінг для розробки відповідного програмного забезпечення. Саме тому одна територіальна громада не зможе собі це дозволити. Але партія може знайти інвестора/волонтерів/партійні внески.
Коментарі
Дописати коментар