Нещодавно мою увагу привернули до особливостей зміни структури економіки з радянських часів. Тобто знизилась вага промисловості і збільшилась сільського господарства, наприклад.
І тут я хотіла б зафіксувати, що потрібно поговорити про те, якими ми вийшли з совка (всі країни СНД, а не тільки ми). А вийшли ми без основного вміння для капіталізму - без навичок підприємницької діяльності.
Тому можна виділити загальні риси для всіх країн СНД:
1. Розвиток торгівлі (як найпростішої форми підприємницької діяльності).
2. Частка держсектора, яка продовжує залишатися істотною.
3. Ресурсна залежність (кому пощастило - у того від нафти і газа, кому менше у тих - від металів, дерева і т.п.)
Усі економіки країн СНД перебудовувалися за цими напрямками. Це і "човникарі" 90-тих років, які возили товари туди-сюди з Польщі та Туреччини.
Це і приватизація заводів, яка показала, що значну їх частину просто розпродали на запчастини або метал, і закрили. Тому що підприємницькі навички приватизаторів були на відповідному рівні.
І хоча в Україні все ще висока частка держвласності, але Україна робила деякі радикальні речі - майже повна приватизація банків, наприклад, або та ж Укрпошта, і енергетичні компанії.
В цілому можна говорити про те, що промисловість може підтримуватися краще тактично, якщо утримувати її в держвласності. Але тільки в сенсі того, що утримується певна інженерна школа в надії, що її підхопить бізнес, фінансуються інвестпроекти з сумнівною прибутковістю, субсидуються збиткові підприємства, і поступово підприємство все одно розкрадається працівниками, тому що в ефективності і контролі залишається ось ця радянська спадщина (все навкруги колгоспне - все навкруги моє).
А поки підприємці проходять стандартний шлях розвитку капіталізму, який в Європі зайняв кілька століть. Тобто спочатку вчаться в торгівлі, потім вчаться в сільському господарстві (наприклад, я можу пригадати пусті поля 90-тих років, коли землі роздавали людям без жодних платежів, і одиниці могли за рахунок тих земель створити малий бізнес), потім в переробці с / г продукції і т.д. Поступово ускладнюючи технологічні переділи. І цей шлях все одно всім нашим СНД-шним країнам доведеться пройти. І чим більше контролю зберігається державою, тим пізніше цей шлях буде розпочато.
І Ілон Маск може в Україні народитися, але все ще не може створити Теслу. Тобто підприємець з такими навичками на даний момент створить в Україні ... виробництво енергоефективних обігрівачів. Просто через кількість деталей і складність технологічного процесу.
Держава може створити і космос, і нові літаки, як ми бачимо, але за рахунок бюджетного бекапа.
Хоча ... в Україні є Аеропракт (приклад приватної авіації - дійсно прорив для нашого рівня капіталізму), але працюють на ньому 60 осіб.
#Україна #економіка #промисловість #сільськегосподарство #структураекономіки #економічнийаналіз
І тут я хотіла б зафіксувати, що потрібно поговорити про те, якими ми вийшли з совка (всі країни СНД, а не тільки ми). А вийшли ми без основного вміння для капіталізму - без навичок підприємницької діяльності.
Тому можна виділити загальні риси для всіх країн СНД:
1. Розвиток торгівлі (як найпростішої форми підприємницької діяльності).
2. Частка держсектора, яка продовжує залишатися істотною.
3. Ресурсна залежність (кому пощастило - у того від нафти і газа, кому менше у тих - від металів, дерева і т.п.)
Усі економіки країн СНД перебудовувалися за цими напрямками. Це і "човникарі" 90-тих років, які возили товари туди-сюди з Польщі та Туреччини.
Це і приватизація заводів, яка показала, що значну їх частину просто розпродали на запчастини або метал, і закрили. Тому що підприємницькі навички приватизаторів були на відповідному рівні.
І хоча в Україні все ще висока частка держвласності, але Україна робила деякі радикальні речі - майже повна приватизація банків, наприклад, або та ж Укрпошта, і енергетичні компанії.
В цілому можна говорити про те, що промисловість може підтримуватися краще тактично, якщо утримувати її в держвласності. Але тільки в сенсі того, що утримується певна інженерна школа в надії, що її підхопить бізнес, фінансуються інвестпроекти з сумнівною прибутковістю, субсидуються збиткові підприємства, і поступово підприємство все одно розкрадається працівниками, тому що в ефективності і контролі залишається ось ця радянська спадщина (все навкруги колгоспне - все навкруги моє).
А поки підприємці проходять стандартний шлях розвитку капіталізму, який в Європі зайняв кілька століть. Тобто спочатку вчаться в торгівлі, потім вчаться в сільському господарстві (наприклад, я можу пригадати пусті поля 90-тих років, коли землі роздавали людям без жодних платежів, і одиниці могли за рахунок тих земель створити малий бізнес), потім в переробці с / г продукції і т.д. Поступово ускладнюючи технологічні переділи. І цей шлях все одно всім нашим СНД-шним країнам доведеться пройти. І чим більше контролю зберігається державою, тим пізніше цей шлях буде розпочато.
І Ілон Маск може в Україні народитися, але все ще не може створити Теслу. Тобто підприємець з такими навичками на даний момент створить в Україні ... виробництво енергоефективних обігрівачів. Просто через кількість деталей і складність технологічного процесу.
Держава може створити і космос, і нові літаки, як ми бачимо, але за рахунок бюджетного бекапа.
Хоча ... в Україні є Аеропракт (приклад приватної авіації - дійсно прорив для нашого рівня капіталізму), але працюють на ньому 60 осіб.
#Україна #економіка #промисловість #сільськегосподарство #структураекономіки #економічнийаналіз
Коментарі
Дописати коментар