Запит на нобелівку по економіці

Як же корисно інколи поговорити посперечатися в каментах фб з професором економіки, який вважає себе розумнішим за мене. Він задав мені просте питання, яке мало б мене спантеличити, але на думку одразу спала динаміка формули Фішера.
І тут я не змогла полишити цю думку і стала крутити її в голові, і нарешті осяяння таки настало в розумінні, що раніше емпірично я вважала, що облікова ставка дорівнює сумі інфляції і зростання ВВП. Якщо покрутити ці цифри, то в більшості випадків ми отримаємо потрібний результат через те, що зміна облікової ставки відбувається вкрай рідко і для більшості країн цей показник залишається за лаштунками. В інших країнах він мені всю картину змінював. Так, ці показники потрібно брати середньозваженими, бо якщо цілий рік була певна ставка, а змінили її різко в грудні, то на результат року він майже не вплине, але ось так воно теоретично доведено, і воно мені вирішує всі мої виключення, які я намагалась пояснювати іншими причинами...
Ну і тепер стає очевидним, чому розвинуті країни зменшують облікову ставку і це призводить до зниження інфляції, що є прямим запереченням монетаристики. Але ж... воно так працює, і як можна не помічати безліч відповідних даних за всі роки, за які можна ті дані отримати.
Я зараз надто збуджена через це осяяння і не можу розжувати це все так, щоб трієшники зрозуміли, але це круто, і мені потрібно зробити відповідну публікацію, бо в науковому світі важлива першість.
Все буде Україна! ;)

Коментарі